|
|
Роботу виконала:
Козачук Олександра Олександрівна,
учениця 9 класу
Кагарлицької ЗОШ I-III ступенів №2
імені В.П. Дашенка
Науковий керівник:
Донських Юрій Костянтинович,
учитель фізики
|
|
2017-12-19 12:14
|
ТЕЗИ
Відділення
фізики і астрономії
Секція «експериментальна фізика»
Актуальність дослідження: Спалювання нафти, газу, вугілля призводить до непоправної шкоди
навколишньому середовищу та спричинює глобальне потепління.
Тому на сучасному етапі
розвитку енергетики все більше уваги привертають використання енергії Сонця,
рухомих мас води та повітря, які значно менше шкодять екології.
Мета роботи: з’ясувати умови
використання відновлювальних джерел енергії на прикладі енергії вітру.
Об’єктом дослідження
є механізми та пристосування, які використовують енергію рухомого повітря.
Предмет даного дослідження – особливості
використання енергії вітру в різних галузях господарства в Україні та зокрема в
Кагарлицькому районі Київської області.
Відповідно
до поставленої мети у роботі передбачено висвітлити такі завдання:
·
зробити аналіз наукової літератури за темою
дослідження;
·
визначити сфери застосування енергії вітру в побуті та
господарстві;
·
розглянути історичні аспекти застосування енергії
вітру в Україні, зокрема в Кагарлицькому районі;
·
визначити
екологічні аспекти використання вітроенергетичних установок;
·
зробити аналіз застосування енергії вітру в
промисловому та спортивному судноплавстві.
Основними джерелами дослідження
стали матеріали Кагарлицького районного
краєзнавчого музею (директор Співак Надія Михайлівна), а також численні
публікації та праці про використання енергії вітру, починаючи з XV століття і по сьогодення.
Для досягнення мети та розв’язання поставлених у
роботі завдань були використані такі
наукові методи дослідження:
теоретичні: аналіз наукової та науково-популярної літератури
з проблеми дослідження; вияснення фізичних основ роботи генераторів; визначення
параметрів, що впливають на корисну потужність вітру; ознайомлення з
експонатами музеїв просто неба в с. Пирогів та м. Переяслав.
емпіричні: спостереження,
опитування, практичні розрахунки корисної потужності вітроколеса конкретного діаметра, виготовлення
міні-вітряка для відлякування шкідників саду і городу.
У ході виконання роботи зроблено
висновки:
1. В Україні вітряки поширилися в ХVІ столітті. За
допомогою вітряків не тільки мололи зерно, а й валяли сукно, дерли крупу,
давили олію, обробляли деревину, робили папір, порох тощо.
Пік будівництва вітряків припав на кінець ХІХ –
початок ХХ
століття. Вони чітко позначали на мапі України хліборобські райони.
2. З початку ХХ століття в Україні
розвивається вітроенергетика.
Вітроенергетичні установки не виснажують природні ресурси. Робота
вітрогенератора потужністю 1 МВт за 20 років дозволяє заощадити приблизно 29
тис. тонн вугілля або 92 тис. барелів нафти. Сучасна вітроенергетика базується
в основному на крильчастих типах вітродвигунів. Пропелерні вітродвигуни
досконалі, відносно мало матеріалоємні, забезпечують досить високий коефіцієнт
використання енергії вітру. До недоліків відносяться шум та загроза міграції
тварин та птахів.
3. Використання вітрил у військовій справі та для
перевезення вантажів у XVI- ХІХ ст. в Україні зійшло нанівець. Наразі вітрила
використовуються у водних видах спорту та туризмі.
Подальші перспективні напрямки
роботи ми вбачаємо у дослідженні розвитку будівництва вітрових генераторів в
Кагарлицькому районі та їх систематизації.
Практичне значення роботи: матеріали
дослідження можуть бути використані на
уроках фізики, факультативних заняттях,
виховних заходах із краєзнавства.
